Заступнику наших захисників присвячується

7 травня у Новомиргороді біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам відкрилася капличка святого архангела Михаїла.

У день відкриття, попри те, що захід був призначений на п’ятницю, коли всі після обіду квапляться додому, біля каплички зібралося чимало людей. Хто бажав пройти мимо – мусив іти по проїжджій частині дороги. Хтось плакав, хтось тримав квіти… Звучали пісні про те, якою ціною виконували наші хлопці інтернаціональний обов’язок…

Кошти на капличку збирали спільними зусиллями – спочатку ініціативу проявили воїни-інтернаціоналісти, проте, зрозуміло, грошей бракувало. Тоді підключилися й органи влади – і решту додали з міського та районного бюджетів. Як зазначив голова обласної спілки ветеранів Афганістану полковник запасу Віталій Токарєв, Новомиргород знову показав передовий для Кіровоградщини досвід. Чому знову? Тому що колись саме в нашому місті, а також Знам’янці, Світловодську та Олександрії зароджувалася спілка воїнів-афганців. Тоді, коли на проблеми тих, хто виконував свій інтернаціональний обов’язок, ніхто не звертав уваги, саме Новомиргород показав приклад вирішення багатьох наболілих питань іншим містам, містечкам, селам і селищам.

– Інтернаціоналізм – це вищий ступінь патріотизму. Просто тому, що інтернаціоналізм – це готовність захищати не лише свою батьківщину, але й чужу. І відвертатися від людей, які виконували свій інтернаціональний обов’язок – значить, відвертатися від кращих синів нашого народу, – підкреслив Віталій Токарєв.

– Ця капличка присвячена архангелу Михаїлу – заступнику всіх військових, правоохоронців, одним словом – наших захисників, – розповів всім присутнім отець Іван, який освячував споруду. – Щоразу, коли ви проходите мимо цієї каплички, віддайте шану тим, хто ціною власного життя захищав чужі. І пам’ятайте – це місце відтепер святе, тут матері можуть молитися за своїх синів, які служать у Збройних Силах чи виконують свій обов’язок в інших силових структурах.

Виступали представники органів влади, які підкреслювали значимість таких особливих людей, як воїни-інтернаціоналісти. Школярі декламували вірші, від який мурашки бігали по шкірі – у нас серце холонуло від того, що ми чули… Як же було там тим, хто все це пережив?

І знову й знову зверталися погляди присутніх до матерів, імена чиїх синів закарбовані на пам’ятнику. Скільки років пройшло з тих пір, як були виведені радянські війська з Афганістану, а біль залишився таким же пекучим, сльози – такими ж гарячими… Та відтепер є духовна споруда, присвячена зокрема і їхнім дітям…

Олена БЕЛІНСЬКА, “Новомиргородщина”

Теги
Поділитися

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019