Є ціль – немає перешкод

Окрім основного виду діяльності, котрим займається більша частина людей, такий же численний відсоток має певне захоплення.

Хто збирає марки, хто старі грампластинки, хто полюбляє полювання та рибалку, а в сім’ї Гурічевих старший та молодший сини збирають свою скарбничку зі спортивних нагород. На сьогодні назбиралось вже 11 медалей. Завойовують їх хлопці у двох видах спорту – легкій атлетиці та пауерліфтингу.

Останнім поповненням стали медалі старшого з синів – Андрія за зайняте перше та друге місце в ваговій категорії до 75 кг по жиму лежачи та пауерліфтингу. Золото та срібло цього разу він привіз з четвертого Чемпіонату України з пауерліфтингу та третього Кубку з жиму лежачи, котрі проводилися 9-10 жовтня в місті Обухові за сприяння та за правилами Української бездопінгової федерації пауерліфтингу.

Якщо ви десь колись чули про пауерліфтинг, та вже не пам’ятаєте що саме, то доводимо до відома: пауерліфтинг – силовий вид спорту, суть якого полягає в подоланні ваги максимально важкого обтяження. Пауерліфтинг також називають силовим триборством. Пов’язано це з тим, що в якості змагальних дисциплін у нього входять три вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи на горизонтальній лаві і тяга штанги, які в сумі і визначають кваліфікацію спортсмена. При виступі порівнюються показники спортсменів однієї вагової категорії. Оцінка йде по сумі максимально взятій вазі у всіх трьох вправах. При однакових показниках перемога присуджується спортсмену, що має меншу вагу.

Ми в редакції мали змогу не тільки пороздивлятися та потримати в руках всі шість Андрієвих медалей – це його внесок до сімейної скарбниці, а й поспілкуватися з ним про деякі нюанси цього виду спорту, плани на майбутнє та про те, як все починалося.
А все починалося з цікавості: які ж вони – фізичні можливості людського тіла. Практичне застосування своєї сили в Андрія почалося відтоді, коли вперше випадково потрапив до спортзалу. Всі інші тренування, як розумієте, випадковими не назвеш:

– Займатися пауерліфтингом почав з 9-го класу. Першу нагороду отримав вже в старших класах. Моїм тренером тоді став Олександр Аркадійович Шаповал. Зараз він живе в Кіровограді, я – навчаюсь в Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості по місцю навчання і тренуюсь. Але до сих пір за консультаціями та порадами звертаюсь до нього. Спілкуємося з Олександром Аркадійовичем в телефонному режимі та за допомогою інтернету. Він перший дізнався про мій результат в Обухові.

У моєму виді спорту напружена боротьба відбувається і за кулісами між тренерами. За 40 секунд тренер має вирішити, яку наступну вагу “замовити”: чи допоможе це взяти додаткові бали, чи впорається спортсмен з поставленою задачею, яка вірогідність отримання травми і ще багато нюансів, які треба прорахувати всього за 40 секунд.
Але не лише під час змагань потрібен тренер, в процесі підготовки він теж бере активну участь, і від того, наскільки ця активність проявляється, залежить результат. Для того, щоб підготуватися до змагань, тренування та раціон спортсмену треба розписати на 12 тижнів вперед. Через форсмажорні обставини Андрій посилено тренувався перед Обуховим всього 4 тижні. Сподівався на свої сили та везіння – і не прогадав.

– На першому місці мають бути бажання займатися та сила волі. Тренування – складний процес. Крепатура інколи просто нестерпна, але є молоді люди, для котрих це не перешкода.

Як розповів Андрій, найгостріше для спортсмена стоїть проблема фінансового характеру:

– Банально не відчувається фінансова підтримка. На відміну від Заходу і тієї ж Росії, на Україні в наш вид спорту гроші не вкладають. А для того, щоб поїхати навіть на зональні змагання, потрібно витратити круглу суму – починаючи від тренувань (в тренувальному залі абонемент на один місяць коштує від 100 грн.), спортивного харчування, оплати членських внесків, внесків за допінг контроль і завершуючи виступом хоча б в одній номінації.

Саме напрошується запитання: як виходить Андрій з ситуації? Дуже просто: “Багато працюю”, – говорить атлет.

Кандидат в майстри спорту з пауерліфтингу Андрій Гурічев для своїх напарників по тренуваннях і сам виступає в якості тренера. Готував своїх підопічних до університетської спартакіади, на якій вони показали гарний результат, зайнявши призові місця у своєму виді спорту. В майбутньому планує повезти своїх спортсменів на змагання вищого рівня. І це – не єдиний пункт в запланованому наперед:

– Найближчим часом хочемо зібрати команду з пауерліфтингу, що складатиметься з новомиргородських спортсменів. Паралельно буду старатися знайти і в Севастополі двох-трьох хлопців, з яких сформую місцеву команду.

Майбутній інженер-електрик не скидає з рахунку спорт – ніхто не знає, як складеться доля. Взагалі, в Андрія філософське ставлення до силового триборства. Впевнений в тому, що в кожного мають бути свої амбіції та свої апетити, бо прогрес відчутний тоді, коли є ціль.

Ірина ПРАВИЛЕНКО, “Новомиргородщина”

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019