Волонтерство як світогляд

Доля рідко кому дає другий шанс на життя. Особливо на війні. Бувають випадки, коли хтось гине від укусу комара, а хтось виживае, коли навіть під ногами розривається міна. Така історія сталася із нашим земляком Олександром Бєлодєдовим, який боронить рубежі нашої держави від російської агресії

Повертаючись із завдання в зоні АТО, він потрапив під мінометний обстріл. Міна розірвалася зовсім поруч. Поранення були дуже тяжкі. Доправили бійця до Дніпропетровського госпіталю, а родичам, щоб ті не дуже хвилювалися, повідомили, що поранення незначне.

Але вже ввечері по телебаченню транслюють репортаж, в якому розповідають про поранених бійців. І головний лікар інформує про їх стан, зупиняючи увагу на найважче пораненому. Розповідає, що цілу ніч складали ногу як пазл. Боєць без свідомості, втратив багато крові, йому підключили систему гемодіалізу. При цьому вказали лише ім’я, а лице було завуальоване. Та рідні вмить впізнали Сашка.

На ранок вони були вже в дорозі до Дніпропетровська. Згодом бійця перевезли до київського шпиталю. І там вже продовжували оперувати. Загалом, відбулося більше сорока оперативних втручань.

А рідні переймалися – хто ж буде біля Сашка, хто заб’є тривогу, у випадку чого. Адже всі на роботі, а лікування довготривале. Та побувши трохи в лікарні зрозуміли, що це не проблема. До лікарні приходять дуже багато волонтерів, вони допомагають прибирати, доглядати за хворими, розмовляють з ними, підтримують їх моральний стан. В погожі дні вивозять їх на свіже повітря. А це не так просто, і рідні б цього не зробили. Волонтери підключають автономне живлення до всіх апаратів, збирають всі шлан-гочки, трубочки, склянки, в які збігає гній, підвішують крапельниці до крісла, до каталки. Хто не може сам, того вони пересаджують, перекладають і з усім цим обладнанням ведуть бійців на двір.

Приходять студентки медичного інституту, приносять замотані у фользі сніданки.

Одна жіночка, колишня вчителька приносить обіди. Помітила, що Сашко погано їсть та запитала у рідних, які страви він наибільше полюбляє. На другий день вона вже принесла його улюблений зелений борщ і вареники з картоплею. І він таки все те з’їв.

Іншого разу до палати заходить жіночка і дає Олександру конверт з коштами. Коли її запитали хто вона така, вона імені свого не назвала, а сказала, що працює у фірмі, яку також не назвала. Лише повідомила, що вона знаходиться поряд і періодично її працівники збирають кошти і передають тим, хто цього потребує.

Ще одна жіночка прийшла, побачила, що з’явився пролежень. Відразу принесла мазь, спеціальний матрац, застелила білизну, з помічниками переклали бійця. Побачила, що простирадло сповзає, принесла на резинках, знову перестелили, переклали, додали комфорту. Завдяки таким людям боєць відчував повагу і турботу до себе.

В палаті стоїть Мікрохвильова піч, ХОЛОДИЛЬНИК, кулер, притому з подачею гарячої води і ще багато побутових приладів, щоб полегшити перебування хворих у лікарні. І все придбано за кошти волонтерів.

Заповнити холодильник продуктами взялися підприємці. У визначені дні один приносить піцу, інший доставляє молочні продукти, ше один фрукти. Прийдуть, глянуть у холодильник, що там закінчується, і доносять свіженького.

Ще один підприємець ремонтував медичне обладнання, яке також було волонтерське, займався електрикою, переносками. І все це волонтери робили в позаробочий час.

Також волонтери турбуються і про рідних поранених, які кидаючи все, мчать до своїх синів, чоловіків, братів, забуваючи взяти щось передягтися та речі першої необхідності. Надають нічліг для тих, хто затримувався.

Була волонтерка, яка їздила на заробітки до Польщі, а коли поверталася, то обов’язково щось привозила пораненим.

Заходили і знаменитості, які повертаючись із за кордону також привозили подарунки бійцям.

А одного разу зателефонував Ігор Кондратюк і повідомив, що протягом місяця він в рамках програми “Карооке на майдані” буде збирати кошти для Олександра. І за місяць кошти надійшли на рахунок пораненого. Вони якраз знадобипися для проходження реабілітації в Естонії.

Приходили дітки, які на свята дарували подарунки, зроблені своїми руками і за кошти, які вони виторговували на шкільних ярмарках. Приїздила жіночка зі своєю маленькою донечкою з Америки і дарували бійцям гостинці. Того разу Сашка обійшли та згодом повернулися. І американка розповіла, що доньці дуже сподобався Сашко і вона вирішила подарувати йому свій планшет.

А були такі, що просто приходили поговорити з пораненими, підтримати їХ, сказати, що навіть коли рідних в цей час немає поруч, вони все одно іх пам’ятають і люблять. Тому що багато хто переживав, що вони після поранення нікому не потрібні.

Приїздила волонтерка з Канади. Вона погоджувалася прибирати в палаті, підмітати, мити поли. Але побачила, що це все робиться санітарками та іншими волонтерами, тому вирішила допомогти дружині Олександра, яка була на той час вагітною, і дуже часто приїздила до чоловіка. Тож вона запитала кого подружжя чекає, а на той час, уже було відомо, що буде дівчинка, і спросила дозволу прислати одяг. А згодом дійсно прийшла посилка з Канади для дівчинки.

І рідні зрозуміли, що якшо їх не буде поруч, Сашко буде доглянутим.

А ще вони зрозуміли, що для цих людеи волонтерство є невід’ємною частиною їхнього життя. Це речі цілком прийнятні, звичні для них.

Серед новоннргородців також є немало волонтерів, про яких ми вже неодноразово писали. Ось цього разу Олександру на лікування перерахував кошти Василь Крикотненко. Для бійця зібрали медикаменти, згідно списку, який передали рідні. Ініціативу взяв на себе учасник АТО Василь Горобченко, який і передав ліки через близьких йому людей.

Олександр Бєлодєдов продовжує службу, але зараз знаходиться на лікуванні в шпиталі. І кожного року 12 вересня відзначає день свого другого народження.

Я ж називаю првзвища благодійників не задля гого, щоб їх прославити, не задля реклами, а задля того, щоб ми всі знали, що є такі люди, які переймаються долею інших, які вботвають за державу, для яких волотерство – це необхідність, це світогляд, і вени є прикладом для наслідування.

Юрій Стоянов. (Новомиргородщина)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2018