Вода – це життя… Але якщо вона чиста

(Продовження, початок за посиланням)

Ну і далі… Останнім часом стало популярним, правда, в основному поки що в нашому регіоні, укладення місцевою владою всяких меморандумів з соціально відповідальним бізнесом (раніше якось влада була відповідальна, а тепер, бачте, бізнес…соціально-відловідальний!). На наприклад, в нашому випадку з “Велтою». От тільки дитятко запитує, а яке відношення вона має до міста, чому не з Запоріжською АЕС чи з якимсь металургійним комбінатом, або навіщо так далеко, наприклад з Кіровоградською «Червоною зіркою» чи з Капітанівським цукровим заводом? Що на «Велті» є – ільменіт, так його їсти не будеш, а так або дешевше електрику відпускатимуть, чи металопрокат, чи може якусь сівалку, а може цукру… А найкраще, мабуть, укласти меморандум з банком. Він доріг не псує, екологію не забруднює, дивись, може, новомиргородцям і грошенят підкине… чи процентну ставку… Він же соціально відповідальний!

От, наприклад, Коробчинська сільська рада так… «Велта» на іхніх теренах працює, а ми? Правда, дякуємо… «Велта» все ж таки і нам допомагає… Ну, на лікарню, на площу, на парк. І це правда. Може ще на щось… Кажуть навіть два чи аж три мільйони… може навіть трошки більше… Дякуємо. От тільки дорогу… для всього району… так… мільйонів мабуть на сто «угробили»… Але то нічого, то дрібниця, У нас же місто не просто місто, а… вже стало містом гірників. А ми ж свої… А чому ж тоді у нас не місто шахтарів будівельників чи торговців чи сільгоспвиробників…чи бюджетників… чи просто пенсіонерів? Нас же найбільше!

А може… от дитя знову підказує… давайте доручимо депутатам міської ради, які призначали меру і його оточенню зарплату в тридцять тисяч… за тяжку працю… за меморандуми… подивитися в очі діткам, чиї батьки… на війні чи правда не на війні, а на лініії зіткнення в окопі в мороз, в дощ, де сиро, брудно, холодно і де куля, міна, снаряд. Ну, нехай навіть якщо один раз на добу але летить… не завжди мимо… а їм… максимум, всього по десять тисяч… Або загляньте в очі батькам, братам, сестрам, дітям тих, хто не повернувся і вже ніколи не повернеться до дітей, до дружин, до батьків…

Ну, а то це якось цинічно виглядає… От вчора антимайдан організовували, а сьогодні – він мер й зарплата тридцять тисяч… А інших… їхні соратники… кого на майдані постріляли, других біля Дебальцевого, третіх на лінії зіткнення, четвертих… ще десь… просто могили… сотні… невідомих… в наш час… а вам тепло, затишно, чистенько… То може місцеві депутати-партійці досить в політику гратися? Так можна «і перегратися… і перегрітися». Зробіть хоч щось, ви ж для чогось туди йшли. Зберіться якось до кучі чи до зали, та зробіть те, після чого не соромно буде решту життя людям в очі дивитися. А якщо духу не вистачає, то може самим… з мером… в окоп… Ні, не на війну, на лінію зіткнення… добровольцями… за Незалежну, за Єдину за Вільну. за Україну!!! Чи слабо? Чи страшно? А кожної п’ятниці хвилина мовчання… То три…то п’ять… навіть… якщо й один… але йде… назавжди… від нас… заради нас… А скільки молодих скалічених… То ви зробіть… всього один крок… ні, ради Бога… просто проголосуйте… і станьте вільними… Мандати на стіл і до побачення!!! Це ж не сором, ні, ну помилилися, хто ж не помиляється, люди зрозуміють, пробачать… А місцяни вибируть іншого і інших… можливо… не таких досвідчених… але тих, хто буде дбати про нас, про всіх, ну хоч би майже про всіх, у яких вистачить кебету на елементарне – просто подати в місто воду чисту з джерела водопостачання, яке вище центральної частини міста аж на п’ятдесят п’ять метрів. Це тиск води у водогоні майже п’ять атмосфер.. якщо без насоса… А якщо з насосом?

Безпідставно… Ні, підстав достатньо, навіть більш ніж достатньо для всіх… одні гадять… інші спостерігають… поки… Ще свідки… а там дивись і організоване злочинне…

Але повернемося до води. Згідно паспортів, а це документ виданий спеціалізованою державною установою, в якому зафіксовано, що в свердловинах міста вода прозора, з відповідними хімічними показниками, які допустимі для питної води. В кранах – вибачте, дуже часто біжить мутна рідина, яку навіть при великому бажанні язик не повертається назвати питною. Якщо її споживати, без очищення, то язик уже точно повертатися не буде. Тобто ми платимо гроші за питну воду, а отримуємо технічну. А це, як кажуть в Одесі, «двє большіє разніци», вартість якої значно нижча… Це злочин, чи ні? Крім того, якщо навіть хоч один раз на місяць з кранів тече рідина коричневого кольору, і всі про це знають (мається на увазі керівництво комунапьного підприємства, керівництво міської ради, якщо вони про це не знають, то ми їм про це періодично нагадуємо, телефонуємо) це значить, що навіть цей один раз на місяць відбувається свідоме псування (забруднення) сотні кубічних метрів чистої свердловинної питної води, яку споживачі змушені просто скидати в каналізацію, а у тих, у кого проблеми із зором або нюхом – просто п’ють.

Якщо, навіть періодично, але це свідоме, цілеспрямоване отруєння людей. Це злочин, чи ні?

Нью-Иорк, Токіо, Стамбул, Пекін – міста на різних континентах з багатомільйонним населенням. В більшості, вони навіть не знають прізвища мера, але чи чув хто не будь, чи бачив на телеекрані, чи читав в соціальних мережах, чи може десь, колись преса писала, що в цих містах гігантах в системі пропала вода? Отож… Я навіть поцікавився в американської волонтерки, чи бувають у них такі явища. Відповідь унікальна: “Звичайно,але дуже рідко… під час якогось… масштабного стихійного лиха… і то не дуже довго…” Якщо десь хтось, ну якийсь насос кудись полепв, то у них автоматично включається аварійна чи запасна, (назвіть як кому заманеться…) система чи насос… за декілька хвилин… люди навіть не встигають цього відчути…

Нещодавно приїздили гості з Німеччини. Країна наша дуже гарна, багата, колоритна, але дороги… Звичайно. 3 дороги гості куди? В душ… І тут починається… Вони запитують (передаю діалог дослівно):

Як воду включити?
– Просто відкрийте кран…
– Ми відкрили, але вона біжить слабо, як зробити сильніше?
– А в нас сильніше немає…
– У вас що в районі води немає?
– Є…
– А чому в крані немає?
– Труби старі…
– Так чому не міняють на нові?
– Грошей на труби немає…
– Так ви ж за воду платите?
– Платим…
– Договір виконуєте?
– Виконуємо…
– А чому вони не виконують? Кажете, що грошей немає, а куди вони їх дівають? А якщо вони погано подають вам воду, підпишіть договпр з іншими постачальниками…
– В нас інших немає…
– Так за що тоді ви їм платите, якщо води немає…
– Ну як немає, вона ж тече…
– Ні, вона не тече, це вона капає, ми за таке ніколи не заплатим! Напишіть скаргу меру…
– Так цим підприємством мер керує…
– То поміняйте мера, як ви йому зарплату ппатите, якщо у вас навіть води немає?
Запитую:
– А у вас таке з водою буває?
– Ніколи!!! Електрики може не бути хвилин двадцять, і то дуже рідко, а з водою – ніколи!!!
– А на колір яка?
– Прозора, дуже чиста!!!

Не хватає дебету? А може кебету? Тільки за 2017 рік на водопровідних мережах 123 пориви (з Програми розвитку міста на 2018 рік). А де ж ваша проектна документація на капітальний ремонт чи реконструкцію водопровідних мереж? Ви ж ішли на вибори, ви ж знали, що водопровідні мережі аварійні, ви декілька років керували комунальним підприємством і вже три роки в мерії. За три роки палець об палець не вдарипи, все розповідаєте про площу, про парк. Та були у нас і площа, і парк, і фонтан, може трішечки не такі, але були.

Якщо, зі слів міського голови, на заміну всього водогону необхідно близько десяти мільйонів гривень, то, враховуючи кошти, витрачені на фонтан, площу, парк та «фейковий» ремонт дороіг, то не тільки ми сьогодні, а й всі майбутні покоління ще декілька десятків років пили б чисту джерельну воду.

Кому потрібний буде той парк чи площа, якщо люди потравляться? У вас що там, як у комп`ютері все позависало, чи що? Що це за бал серед чуми? Раніше в місті працювало декілька свердловин, практично на всіх підприємствах… Споживання води було в декілька разів більшим і з дебетом все було нормально. Підприсмства зникли, витрати води різко скоротилися. Де ж взявся чи появився цей дебет? Ви ж коли «похерювали» Троянівський водозабір, всіх… на всіх рівнях… запевняпи, кричали… води вистачає. Якщо води чи дебету вистачає, то шукайте, де у вас там що закрито, відкривайте всі «чакри»… І щоб уже взавтра в споживачів була чиста вода з відповідним тиском… А якщо не буде, значить ви весь час брехали і свідомо знищували міську водопровідну мережу… фактично підтравлювапи людей! Це злочин, чи ні?… А ви свідки… чи співучасники? .

Сто двадцять три пориви за рік – це майже 360 тисяч гривень на їх ліквідацію, а скільки тисяч кубометрів злили в каналізацію, а скільки витекло, поки виявили пориви, а в технікумі біля колишнього гуртожитку до цього часу тече, кожного дня…

Гарячий душ і свіжа вода з крану – це звичайна річ для жителів більшості європейських держав, а для новомиргородців, виявляється, розкіш! Апе ця розкіш може нам дуже дорого обійтися… навіть дуже дорого, я б навіть сказав, що частково вже обходиться. Ви спостерігали коли небудь як діти 5-10 річного віку п’ють воду, особливо в спеку, і коли їх декілька? Вони юрбою наввипередки летять до кранів, нахиляються під ними, підставляють ротики під кран, відкривають їх і… жадібно, сьорбають… Вони не дивляться на колір… не нюхають… не пробують на смак, а жадібно ковтають холодну рідину, навіть не здогадуючись, що це далеко не питна вода. А вже потім алергії, отруєння… безпричинне підвищення температури… ацетон… слабкість… масові запаморочення дітей на шкільних заходах… і букети різних… далеко не дитячих хвороб…

А в дитячі їдальні воду шо в окремних баках привозять???

А останнім часом онкозахворювання… шлунок… легені… Вони що з космосу чіпляються? Чи ми чекаємо поки наше місто по ТБ покажуть, як про тих діток, що постійно масово попадають в лікарні в різних регіонах з різними отруєннями? І як тоді…

Цинічно виглядають на шкільних заходах промови наших запрошених гостей… Дорогі діти… Наше місто зробило європейський вибір… і селфі… мера… на фоні рудого фонтану із нечистот, вимитих із водогону… Ні, не в каналізацію, а на гарячий, розпечений асфальт… Нюхайте… вдихайте, дорогі діти…

Вам цього замало?

(Далі буде.)

Дмитро Мостовий. (Новомиргородщина)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019