Турнір імені Сергія Яйкуна – традиційний і дійсно народний

Вже учетверте спортсмени району вшанували футбольним турніром пам’ять одного з кращих футболістів Новомиргородщини – Сергія Яйкуна. Нагадаємо – чоловік пропрацював на шкірзаводі 28 років і загинув, намагаючись врятувати товариша. Усі пам’ятають Сергія Васильовича як добру й чуйну людину, гарного сім’янина, засновника команди «Легіон», у якій зараз грають два його дорослі сини.

Цього року Сергію Яйкуну мало б виповнитися 50 років. І вкотре на стадіоні зібралися товариші по спорту, родичі, друзі, знайомі і просто небайдужі люди.

У цьогорічному турнірі взяли участь 6 (шість) команд: «Зеніт» з Петроострова, «Ветеран», «Легіон» та «Арсенал» з Новомиргорода, «Вись» з Кам’янки та «Динамо» з Листопадового.

Турнір розпочався у понеділок 25 липня, а фінальні матчі, під час яких були розіграні три призових місця, відбулися 2 серпня – саме у день річниці загибелі Сергія Яйкуна.

За третє місце боролися «Зеніт» і «Арсенал» – переміг петроострівський футбольний клуб. Втім, невідомо, наскільки така перемога задовольнила хлопців з найвіддаленішого села нашого району, адже минулого року вони з цього турніру привезли додому Кубок.

А за перше місце змагалися новомиргородські команди «Ветеран» та «Легіон». В обох командах грали футболісти, які добре знали Сергія Яйкуна (та що там «знали» – за «Легіон» виступають два сини іменитого футболіста!). Перший тайм пройшов доволі спокійно, а от в другому розігралися шалені пристрасті – спочатку молодь закатала чотири м’ячі в ворота «ветеранів», та старше покоління не занепало духом і два м’ячі до кінця матчу «Ветеран» відіграв. У результаті з рахунком 4:2 переміг «Легіон» – слід зазначити, що ця команда завжди відчайдушно боролася на турнірі, проте Кубок, такий принциповий для всіх її гравців, здобула вперше.

Цей турнір був і досі залишається чи не єдиною масштабною для нашого району спортивною подією, ініційовану та організовану не владою, не великим бізнесом, а простими людьми, які захотіли щось зробити – і зробили, причому на високому рівні. Все було, як належить – і хвилина мовчання, і озвучування всіх подій, що трапилися на полі, і досить виховані вболівальники. На стадіон (а нагадуємо, фінал проходив у День десантника!) прийшли й хлопці в блакитних беретах і смугастих майках – вболівали тихо у своєму гурті. На траві розташувалася група вболівальників на велосипедах. Прийшли батьки з дітьми різного віку – і такими, які бігали м’ячі подавати, і зовсім маленькими, які спостерігали за дійством з колясок.

І поліцейські були присутні у значно більшій кількості, як зазвичай на спортивних заходах – мабуть, теж прийшли не стільки охороняти порядок, скільки вшанувати пам’ять і подивитися футбол.

Шоу, тобто футбол, попри все – триває…

Олена Белінська.  (NB)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019