Світ – очима юного борця

В’ячеславу Потьомкіну 15 років і в травні він вперше буде виступати у складі збірної України з греко-римської боротьби на Чемпіонаті світу у Вірменії. Його досвід змагань поки що досить скромний. Після восьми років тренування у спортивній секції тренера Василя Русецького хлопець здобув першість на Всеукраїнських змаганнях та друге місце на обласних. Але для Слави спорт – це не тільки тренування, але й можливість побачити світ:

– У 2013 році, коли Крим не був окупований, ми виступали на Всеукраїнських змаганнях у Севастополі, – розповідає юнак. – Змагання були організовані на найвищому рівні. Нас водили на екскурсії: аеродром, літаки, кораблі. Особливо сподобався мені трипалубний корабель-музей.  А ще я мрію побувати у Карпатах, бо в горах, як мені здається, дуже красиво. Мрію побувати в США, в найуспішнішій країні світу. У школі ми вивчаємо англійську мову та англійські жести. Можливо, це мені допоможе.

Для когось іншого такі мрії можна було б перенести до категорії цілей. Але В’ячеслав – слабочуючий, у нього збережено лише 15% слуху. Та цього замало для того, щоб спілкуватися з чуючими. Тому значна частина тих речей, які від звичайної людини вимагають бажання й грошей, від нього вимагають ще й надзусиль.

І не лише від нього. Наприклад, юнак переймається тим, що не має змоги побачити красу України, рідко буває на екскурсіях.

Проте більшість екскурсійних програм розраховані на людей з повноцінним слухом, не забезпечені сурдоперекладом. На пам‘яті хлопчика була лише одна шкільна екскурсія до об‘єкту, що становить історичну та культурну цінність – в Софіївський парк.

Слава – дуже творча людина. У групі, разом з вихователем та друзями, працюють над різними творчими проектами, виготовляють вироби, які прикрашають школу та передаються солдатам на передову для підтримки. Тому ще одна мрія Слави – проведення для слабочуючих цікавих майстер-класів, адже чим більше людина вміє, тим більше у неї можливостей. Молодь, яка має повноцінний слух, часто проходить повз можливості, бо впевнена, що життя дасть ще багато шансів. А В’ячеслав знає, що використовувати треба все, що дає життя.

У Слави багато друзів по всій Україні. Та для себе хлопчина зробив певні висновки, які багато кого здивують: виявляється, хлопці з більшим розумінням ставляться до проблем дітей з порушеннями слуху, ніж дівчата. І з ними легше порозумітися. Та загалом світ чуючих мало чим відрізняється від світу глухих… Хіба що, як зазначає Слава, «глухі більш щирі та доброзичливі».

Опускати руки Слава не збирається. Він сподівається, що отримає грошову винагороду за перемогу у фінальних змаганнях світового рівня та отримає великі можливості для влаштування у дорослому житті. В майбутньому планує здобути вищу освіту за фахом вчителя фізичної культури та виховувати дітей з порушеннями слуху.

Нам залишається побажати успіху В’ячеславу на Чемпіонаті світу. Вболіваємо за своїх!

Олена Белінська.   (NB)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019