Спільна справа

Розвиток подій після Майдану, на якомутисячі українців ризикували своім благополуччям, здоров’ям, свободою, а сотні поклали життя, принесли розчарування у всьому суспільстві. Надії, які покладали на Майдан, розтанули неначе сніг навесні. Зневіра у майбутнє породила байдужість людей до політиків і більшість із нас, не розуміючи, що робити, за кого голосувати, просто пристосовуються до ситуації і лише зрідка обурюються тим, що відбувається навколо, адже складається таке враження, що нічого змінити не можна, що ми не маємо впливу на владу. Хоча, згідно Конституції ми і є джерелом тієї влади.

Та якби там не було, але саме ми і тільки ми можемо виправити ситуацію. Якщо ми будемо постійно, публічно, систематично вказувати на існуючі проблеми посадовцям. Нагадувати про їхні обіцянки. Нехай вони скажуть чи вважають вони певну ситуацію за проблему, чи будуть вони її вирішувати, якщо так, то в який термін, якщо ні – то нехай про це відверто скажуть: що немає повноважень, що немає бажання, чи можливо не дозволяють якісь, дійсно, об`єктивні причини. А в обіцянки не треба було вірити, адже, як казав Бісмарк: «Ніколи не брешуть так багато, як перед виборами, під час війни і після полювання». Принаймні відверто буде.

А ми вже будемо вибудовувти стратегію подолання проблеми. Але у будь-якому випадку треба проявпяти ініціативу. Відкрито про неі заявляти, а не в інтернеті під невідомим “ніком”, щоб, на всякий випадок, не зіпсувати відносини. Тоді проблема зрушиться.

Наприклад, я хочу, щоб вуличні ліхтарі включалися в темну пору доби, а не як зараз: майже дві години вранці та ввечері освітлюють вулиці залитті сонячним промінням. Навіть і не видно, що від ліхтаря йде світло. І так само в білий світ вилітають бюджетні кошти, які формуються за рахунок платників податків, в тому числі і за мої. Чи можливо з постачальником електроенергііє якась додаткова угода, денна. Чому так безвідповідально і бездарно витрачаються кошти? Тому я звертаюся до відповідальних осіб, до депутатів з проханням врегулювати цю проблему. Якщо це неможливо, то скажіть чому. Якщо можливо, то будьте ласкаві. І я буду про цю проблему нагадувати із номера в номер.І вже кожному особисто.

А надихнув мене в такий спосіб вирішувати проблему підприємець Володимир Ященко, який не соромиться писати президенту, у Верховну Раду, звертається до обласної влади, до районноі. І отримує звідти відповіді. Часом не зовсім в тему, але чиновники задумуються над проблемою, дізнаються про неї. Останннй його електронний лист, наголошую – під його іменем, був до голови обласної ради, який ми подаємо в оригіналі. Можливо не зовсім тактовний, але з цілком конкретною проблемою, до конкретної особи.

15 червня 2018, 09:33:19. від “володимир ященко”<vladimir1958@ukr.net>:

“Добрий день шановний Олександре Анатолійовичу! Вас знову турбує житель с. Прищепівки Ященко Володимир Олексійович/ Щиро дякую Вам за те, що в минулому році допомогли нам облаштувати дорогу до сіл Прищепівки та Тишківки. Вибачте, але ми вимушені були звертатись до Вас безпосередньо тому, що найближчі органи місцевого самоврядування не мають бажання служити своїм виборцям чесно, відробляючи “жалованіє”…

Ось і тепер змушений до Вас знову звертатись. Дорога яка з’єднує дві області Черкаську та Кіровоградську Новомиргород-Капітанівка другий рік не ремонтується. У минулому році більші ями засипали якимись відходами, які при перших дощах видавились – і знову ями. Спеціалісти кажуть, що існуюча дорога розраховувалась на вантажівки до 10 т., а останніми роками дорогою їздять вантажівки по 30-50 т. Контролюючих органів в Україні більше ніж в усій Європі, тільки вони “контролюють” “перегруз” “Газельки“ дрібного підприємця, а “Фури” “не помічають”…

Звертався я до голови Новомиргородської районної ради Совенка С.М., він каже, що нічого не може вдіяти… Уряд України по телевізору каже, що достатньо коштів вже передав місцевим органам… А голова райради каже, що коштів немає… Хто бреше, поки що не ясно, а дорога не ремонтується другий рік поспіль, і розбивається все більше й більше, що призведе до набагато більших витрат на ремонт. Та й “маневри” водіїв між ямами призведуть до ДТП.

Тому уклінно прошу Вас, Олександре Анатолійовичу, допомогти вирішити і цю проблему. Надіюсь на Ваше розуміння та практичну допомогу.

3 повагою – В. Ященко.”

А вже 22 червня 2018 року з обласної ради йому відправили цілком матеріальний лист, який можна помацати, з цілком конкретною відповіддю. Ми його також подаємо до вашої уваги. Особливо цікавий він буде водіям.

“Шановний Володимире Олексійовичу!

На ваше електронне звернення щодо ремонту автодороги Новомиргород-Капітанівка, що з’єднує Черкаську та Кіровоградську області, повідомляємо, що автомобільна дорога “Сміла-Ташлик-Капітанівка-Новомиргород” (Т-24-14) відноситься до територіальних доріг державного значення.

Відповідно до статті 40 Закону України “Про автомобільний транспорт” джерела фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування визначаються згідно із законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, законами України “Про джерела фінансування дорожнього господарства України” “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” “Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг”, а також іншими нормативно-правовими актами.

3 огляду на зазначене та на підставі частини 3 статті 7 Закону України “Про звернення громадян” обласна рада порушила клопотання перед Державним агентством автомобільних доріг України про включення даного об’єкту в план робіт на наступний рік.

Про результати Вам буде повідомлено виконавцем, залученим до його розгляду.

3 повагою – голова обласної ради О.Чорноіваненко.”

Звичайно, з листа незрозуміло, що буде з ремонтом, але те, що “клопотання порушене”, це вже якиись результат. До того ж матимемо можливість пересвідчитися в дієвості обласної ради.

А всім читачам пропоную присилати до редакції інформацію про вашу проблему та фото до неї. Ми зробимо відповідний реєстр проблем і будемо його виставляти в кожному номері, викреслюючи ті проблеми, які вирішипися. Відновимо рубрику “Спільна справа”, яка колись принесла цілком реальні результати, і почнемо з незначних проблем, які не потребують значних матеріальних затрат. А згодом візьмемося і до глобальних, наприклад – очистки річки, яка перетворюється в болото.

А поки що почнемо маленькими кроками долати довгий шлях до порозуміння, до інтеграції влади і суспільства в прагненні разом вирішувати спільні справи, звичайно ж, на благо громади.

Юрій Стоянов. (Новомиргородщина)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2018