Проробили рік на бугая

Саме так сьогодні говорять багато кіровоградських фермерів. Причина – небувало низькі ціни, за якими у сільгоспвиробників купують зерно і соняшник нового врожаю.

У Бобринецькому районі група фермерів навіть пікетувала районну державну адміністрацію, коли там проходила нарада з аграрних питань. Вони розуміють, що райдержадміністрація тут ні при чому, але позначити свою позицію хотіли. «Причому» у ситуації, що склалася, на думку хліборобів, по-перше, великі аграрні корпорації, які збивають ціни. А по-друге, безвідповідальні заяви багатьох державних чиновників про небувалий врожай, який нібито в цьому році збере Україна.

«Не буде ніякого рекордного врожаю, – гарячкує фермер Олексій Цокалов. – Спочатку прогноз по урожаю соняшнику давали на 12 мільйонів тонн, потім вже не так бравурно знизили його до 10 мільйонів, а тепер тихо заявляють, що буде непогано, якщо зберуть 8 мільйонів тонн. Але непоправної шкоди вже завдано. Ринок реагує, ринок почув, що буде рекордний урожай, і значить, ціни будуть нижче! А врожаю-то немає!»

Як багато останніх років зазвичай формується ціна на той же соняшник в Україні? Весь сільськогосподарський світ орієнтується на Чиказьку товарну біржу. Саме там «робиться» ціна на зерно, соняшник та інші стратегічні продукти харчування. В Україні давно діяв звичний усім коефіцієнт 2,2, за яким вираховували середню ціну соняшнику. Тобто ціну на Чиказькій біржі ділили на 2,2, і від отриманої цифри і «танцювали», покупець намагався збити ціну, продавець – накрутити. А цього року чомусь все скупники і трейдери почали вважати за коефіцієнт 2,8. Щоб не втомлювати вас розрахунками, просто скажемо – за тонну насіння соняшнику тепер дають на 500 гривень менше, ніж ще торік.

Цьому багато причин. Ну, звичайно ж, потужні експортери «зажерлись» і заради більшого прибутку збивають ціну. Хоча, з іншої точки зору, і їх політику можна пояснити. Держава після низки нововведень в економічній сфері стала повертати експортерам ПДВ, податок на додану вартість, векселями. Тобто розписками, паперовими зобов’язаннями колись гроші повернути. А раніше ПДВ повертався реальними гривнями, сотнями мільйонів гривень у випадку з соняшником. Ви ж знаєте, напевно, що Україна – світовий лідер з експорту соняшникової олії? Торік наша країна поставила на експорт 3,6 мільйона тонн олії більш ніж в сімдесят країн світу на суму більше 2 мільярдів доларів.

Не випадково таку активність на нашому ринку масла проявляють найбільші світові торговці продовольством. Компанії-монстри світового ринку – «Каргілл», «Бунге», «Гленкор» та інші – в Україні активно інвестують у галузь, будують елеватори і переробні заводи. Хоча наші успішно з ними конкурують. Так чи інакше, недоодержуючи свої сотні мільйонів на поверненні ПДВ, ці компанії переклали недоотриманий прибуток на плечі простих виробників, фермерів, які наш золотоносний соняшник вирощують.

Вони ж тепер масово потрапляють у збитки. «На кожному гектарі з соняшником фермери втрачають мінімум тисячу гривень, – каже Олексій Цокалов. – Цього року ціна близько 3 тисяч за тонну».

Чим все це загрожує, варто задуматися. У тому ж Бобринецькому районі майже половина всіх земель в цьому році пішла під соняшник. Та майже по всій території області ситуація приблизно та ж. Сотням дрібних і середніх фермерів загрожує розорення. Люди втрачають мільйони (так, мільйони – в аграрній сфері давно вже такі обороти) і що буде далі – не знають.

Це всеукраїнська проблема. 20 серпня глава Аграрного союзу України Геннадій Новіков заявив на прес-конференції: «Урожаю соняшнику, як очікувалося раніше, не буде. Тому закупівельна ціна повинна бути вище на 500-700 грн., ніж сьогодні.

Загальна ситуація на ринку соняшнику є хвилюючою. Адже ціни на новий урожай на середину серпня поточного року становлять 2750-2850 грн./т. Це безпрецедентно низький рівень за останні два маркетингових роки. До зниження цін до критичної позначки призвели спекуляції переробних підприємств на очікуваннях високих врожаїв соняшнику та чутках про низькі доходи переробної промисловості».

А в підсумку – чого ж хочуть ті ж завжди дуже активні Бобринецькі фермери, навіщо пікетують органи влади, чого домагаються?

«Хоча б, щоб аграрні та інші чиновники перестали сурмити на кожному розі про небувалий врожай, який нібито збирає Україна. Ми не знаємо, кому вони хочуть пустити пил в очі. Адже будь-яка навіть далека від сільського господарства людина бачила, що майже два місяці не було дощів, а в Україні і діти знають, що без дощу врожаю не буває. Кого вони хочуть обдурити? І навіщо? Щоб отримати черговий орден?»

«Проробили рік на бугая» – так говорили в давнину про неврожайний рік, коли зібраного вистачало тільки на те, щоб худоба не подохла. Сьогодні це означає, що дай Бог, щоб вистачило на ремонт трактора і комбайна після жнив.

Геннадій Рибченков, «УЦ» .

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2018