Отрута оптом і в роздріб

Наркоманія продовжує залишатись однією з найбільш серйозних бід українського суспільства. Особливо страшною тому, що вражає вона в першу чергу молодь, останніми роками – навіть підлітків та дітей, майбутнє нації.

Пігулки…

Цього року уряд визнав нарешті трамадол наркотиком. Тоді ж, у червні, СБУ та МВС почали спільну операцію в масштабах країни з припинення незаконного обігу трамадолу.

Як результат – на вулицях об’єктивно стало менше наркотичних пігулок, а їх ціна на чорному ринку за час проведення операції виросла в чотири рази. Частина підпільних продавців препарату за цей час опинилася в СІЗО.

В той же час, не дивлячись на всі свої позитиви, новий закон залишається недолугим. Як і раніше (майже 4 місяці пройшло!) немає наказу Мінохоронздоров’я, який би визначив розміри партій трамадола як наркомісткі ліки (великі, особливо великі). На практиці наслідки цього «недопрацювання» такі: для того, хто продав з-під поли хоч пачку, хоч ящик, то хоч вагон «траму», покарання буде однаковим – згідно частини 1 ст. 307 Кримінального кодексу – від трьох до восьми років. А це, погодьтесь, несправедливо…

Вдарили вимушені заходи Кабміну і по виробниках, точніше – перевиробниках препарату. Так, харківський завод «Здоров’я», що випускав трамадол з 1999 року і виробляв майже половину всього зілля на вітчизняному ринку, змушений був відмовитись від вигідного промислу.

Лише минулого року харківський завод випустив 50 млн. доз наркопігулок – в 5 разів більше, ніж потребує українська медицина. Наївно думати, що на підприємстві не здогадувались, куди йде більше частина їх популярного товару.

Інша справа, що притягнути до реальної відповідальності фабрикантів немає ніякої реальної можливості – зі складів підприємства пігулки відпускаються абсолютно легально – їх продають лише посередникам, які мають відповідні ліцензії. Сувора звітність, поштучно. А от потім…

Далі схема діє наступним чином: є, скажімо, 5-6 легальних підприємств, які закуповують трамадол на заводських складах великими партіями. А ось вони вже можуть продавати препарат будь-якій фірмі, причому звітність лише бухгалтерська, була б тільки ліцензія. Під ними – ще 40-50 дрібніших посередників, які часто існують лише на папері, під кожним з них – ще по декілька таких же, і так далі…

…та порошки

Але не трамадолом, як кажуть, єдиним… Після минулорічного неврожаю, що торкнувся і макових плантацій України, активізувались «кустарі», які спеціалізуються на виготовленні в домашніх умовах дешевої заміни звичним наркотикам.

Первітин («гвинт», метамфетамін) було вперше синтезовано в 1919 році японським вченим А. Огата. В роки Другої світової війни використовувався німецькими військами в якості штатного психостимулятора (пігулки первітину офіційно входили до «бойового раціону» льотчиків і танкістів). В 60-х в СРСР із чеської мікстури від бронхіальної астми під назвою «Солутан» почали «варити» саморобний «гвинт»…

«Солутану» давно немає, як нема в продажу й чистого ефедрину. Але «гвинт» готують і сьогодні, використовуючи в якості сировини дозволені медикаменти, які містять псевдо-ефедрини (наприклад, таблетки від нежиті «Ефект») і продають рідке зілля по 50 гривень за кубик. Застосовується внутрівенно. Крім цього, шляхом чергових перетворень із рідкого первітину отримують так звані «кристали», які продають за ціною амфетаміну любителям «танців до упаду».

Мало хто з цих любителів (яким часто по 15-16 років) задумується про те, що, крім безпосередньої загрози розвитку божевілля в результаті прямої хімічної дії наркотику на мозок, споживач «гвинта» постійно перебуває під загрозою свідомих і несвідомих помилок, яких часто припускаються «хіміки» в процесі виготовлення наркотику.

Неприємні відчуття наркомани зневажливо називають «побічками», тобто побічними діями, або майже нормальними «передозами». Часто без надання спеціалізованої допомоги людина помирає під час психозу, а він не змусить себе довго чекати – під «гвинтом» люди не сплять по кілька діб, практично нічого не їдять і не п’ють.

«Гвинт» – не єдиний наркотик, який виготовляється кустарно. Українські «народні умільці» вже навчилися в подібних умовах виробляти і класичний «клубний» стимулятор амфетамін («фен», «амфік», «Федір»).

«КРАЙНІХ» НЕМАЄ

Як тільки з одними викликами вдається більш-менш упоратися, як їм на зміну приходять нові. І тут уже не важливо, породжує пропозицію попит чи навпаки. Ясно одне – як і раніше, зусиллями самих лише правоохоронців з ними просто фізично не справитись.

Кожному з нас раз і назавжди треба запам’ятати: наркоманія, наркобізнес – це проблема кожного члена суспільства. І відвертаючись від очевидного, уникаючи обговорення теми з власними дітьми («нас це, слава Богу, не стосується»), ви невблаганно наближаєте момент, коли «це» може торкнутися саме вас – ваших рідних, близьких, друзів та знайомих.

http://uc.kr.ua/

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019