Невже 30-річчя “Веселки” пройде непоміченим?

…Минають роки, на зміну одним поколінням приходять інші і в кожного свої смаки, уподобання, але народна пісня – щира і мудра, залишається жити вічно.

Саме таку невмирущу пісню впродовж 30 років пропагує народний аматорський ансамбль української пісні «Веселка» районного будинку культури, який зародився ще у 80-х роках на базі МБК №2 колгоспу ім.Чкалова за ініціативи Валентина Снісаренка, Олександра та Олени Піддубних.

Згодом цей колектив очолив талановитий музикант, фахівець вокально-хорового мистецтва М.В. Барановський. На той час у його складі було 20 артистів. Як кажуть учасники колективу: «Ми – українці! Все, що у нас залишилось і що неможливо відібрати – це свята, чиста самобутня пісня, що йде від серця, від душі».

І дійсно, працівники колгоспу ім.Чкалова, робітники шахти, вихователі дитячих садків, культпрацівники – це прекрасні люди, які першими увійшли до складу колективу. Серед них було чимало сімейних пар: Олександр та Олена Піддубні, Леонід та Наталя Альошини, Леонід та Катерина Куницькі. Юрій та Галина Агеєві. В ансамблі на той час була вже хороша матеріальна база: закуплено нові музичні інструменти, придбано сценічні костюми, обладнана кімната для занять.

Вже за перші три роки свого існування колектив набирав досвіду, виконавської майстерності. Він був учасником заключного туру ІІІ-го Всесоюзного фестивалю народної творчості у Кіровограді, учасником усіх районних театралізованих свят, оглядів-конкурсів, концертів. Де б не виступала «Веселка», всюди бурхливі оплески вдячних глядачів і надія на майбутню швидку зустріч.

У 1991 році колективу присвоюється почесне звання «Народний» за майстерність виконання, концертну діяльність, вклад у пропаганду української народної пісні. Звичайно, радості та гордості за своїх земляків не було меж, але для учасників ансамблю це був тільки перший крок для подальшого розвитку. Колектив устиг вже завоювати любов і популярність не тільки у жителів міста та району, а й далеко за їх межами.

Репертуар ансамблю складався з українських народних пісень, танцювальних мелодій: «Дід», «Ой продала дівчина курку», «Чому бджоли не йдуть в поле», «А в петрівку-косовицю», «Ой я молода», «Ярема», «Де сиділи голуби», «Терниця», «У перетику ходила», українська полька, попурі на популярні українські мелодії та пісні, які дуже полюбилися глядачам. Як бачимо, більшість репертуару ансамблю складається з українських народних пісень, бо це і є суть та зерно «Веселки». Кожна пісня, будь вона весела чи журлива, лірична чи жартівлива – це окрема доля, пережите маленьке життя, нова історія.

У 1991 році колектив був запрошений на Міжнародний фестиваль фольклору «Берегиня» в місто Луцьк Волинської області. Учасники отримали задоволення від виступу. Вони були нагороджені Дипломом лауреата фестивалю. А потім були виступи на Полтавщині, інших областях, містах і селах країни. «Веселка» стає постійним учасником районних, обласних культурно-мистецьких заходів.

Колектив неодноразово демонстрував свою майстерність у Палаці мистецтв «Український дім», в Національному комплексі «Експоцентр України». Але, безумовно, головний захід, завдяки якому колектив рік за роком набирав майстерності та досвіду – це фестиваль вокально – хорового мистецтва «Калиновий спів». «Веселка» постійний учасник, дипломант фестивалю… У 2005, 2007, 2009, 2011, інших роках на Всеукраїнському фестивалі вокально-хорового мистецтва «Калиновий спів», в якому брали участь малі форми жанру, ансамбль «Веселка», як завжди, продемонстрував високий виконавський рівень

Та на цьому колектив не зупиняється, не відпочиває на лаврах, а продовжує активну творчу роботу, постійно набираючись ще більшого досвіду. За час існування «Веселки» учасники колективу весь час змінювалися, та його творче кредо не змінюється, як і глядацька любов. Цього року (в березні) творчому колективу виповнилося 30 років! Пригадую, як гарно проходили віншування на честь 25-річчя. А тут рік ось-ось закінчиться, а в райдержадміністрації, в райраді з міськрадою мовчать наче в рот води понабирали… Ну хай там не всі такі шанувальники народної творчості як, наприклад, “попєрєднік” О. С. Ковтун, ну хай там у когось зі слухом негаразд, але ж не з пам’яттю?.. Зрештою, колектив діючий! 30 років це ж не 110 почилого в бозі зоотехнікуму з вини влади, то чому не подякувати людям, гідно вшанувати артистів задля подальшої їх роботи з популяризації Новомиргородщини, всього українського в Україні, колеги?

В. Луць. (Новомиргородщина з Пісковим і Вороніною)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2018