Міфи та реальність – 2

Щиро вдячний міському голові за досконале вивчення моєї автобіографії, за те, що скрупульозно перераховують в друкованих матеріалах всі крапки. Все правильно, треба ж з чогось починати. Можливо, випадково, якусь пропустив, то я пробачаю і, як бачите, критику сприймаю правильно. Крапок уже менше, а от відповідей на конкретно поставлені запитання, на жаль, немає. А запитань стає ще більше.

Дуже шкода, що маючи за плечима уже декілька десятків прожитих років, «велетенський» управлінський досвід рахувати майже навчився, а от читати, думати – «як не дано то не дано».

В своїх статтях, як і в зверненні ще в жовтні 2016 року, не думаючи про стиль, граматику, я задавав меру прості, конкретнті, життєві запитання, вирішення яких впливає на повсякденне життя кожного житепя міста. Про воду, дорогу, довкілля – це елементарні речі, без яких не може нормально жити і розвиватися цивілізована «істота». Я не говорю, що людина лише тому така, що на відміну від живої істоти у людини набагато більше потреб і бажань, а у значної частини є ще й розум. Я не депутат, я не займаю будь-якої керівної посади в державних інституціях, я звичайний пенсіонер. А мер і «мерські менеджери замість того, щоб працювати, вивчають мою автобіографію і питають, що зробив Мостовий.

Так, я можу дозволити собі все: саджати квіти, бавитися з онуками, ганяти гопубів, «травити анекдоти», гуляти з собакою, спілкуватися з товаришами, емоційно даючи оцінку діям Міжнародного Валіотного Фонду чи критикувати владу наліво і направо і т.д. і т.п… Можу навіть не звертати уваги на те, що твориться за межами мого приватного домовоподіння. Я маю на це право. Одні мене поважають, другі заздрять, треті ненавидять, декому я зовсім байдужий – і це нормально. Дійсно, я не святий, у мене, як і в кожної людини, є плюси і мінуси. Можливо я навіть кривий, лисий, горбатий, страшний, сплю не на тому боці, їм і п’ю не те, що «нада». Ну… придумаите ще щось, у вас фантазія велика.

Нам пропонують ще викопати криницю, скинутися на ремонт доріг. А може ще безкоштовно нам по пару тон вугілля завезете, чи слабо? Ми криниці покопаємо, і дорогу відремонтуємо, тільки тоді для чого ви нам потрібні? Як громадянин, як виборець і як житель міста я, як і всі жителі нашого Новомиргорода, ми маємо право на елементарне: на чисту воду, сучасну вулінічно-шпяхову мережу та чисте довкілля.

Під час конкурсу на заміщення вакантних посад, тобто виборів, ви розповідали, що ви розумні, що у вас досвід, що ви все знаєте, що ви все вмієте, все зробите. Вступаючи в конкурсний відбір, ви знали, який стан міських доріг, ви знали про всі проблеми водопостачання і взагалі про весь спектр невирішених міських проблем. Ви пропонували нам гарні програми. Ознайомившись з вашими «резюме», ми дали вам можливість попрацювати. Чуєте різницю?! Ми дали можливість вам попрацювати. Не дерибанити бюджет, а працювати. І ми, як господарі міста, маємо право спитати вас, «слуг народу» за все, і писати про вас все, що ми думаємо, бачимо, адже ви публічні люди.

Влаштовуючись до нас на роботу, ви отримали право лише працювати. Нас не цікавить відсутність чи наявність коштів в бюджеті – це ваша проблема, для цього ми найняли вас на роботу, щоб ви забезпечили їх надходження і забезпечували нам цивілізовані життєві умови.

Дмитро Мостовий.  (Новомиргородщина)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2018