Материнство на продаж: ціна щастя

У Новомиргороді та по району з’явилося оголошення про пошук сурогатних матерів і донорів яйцеклітин.

Колись білборд з такими закликами висів біля автовокзалу – явно цільовою аудиторією були жінки, які приїжджали з сіл. Зараз сфотографована табличка з оголошенням повішана… біля Новомиргородської загальноосвітньої школи No2.

За інформацією міського голови Ігоря Забажана, міська рада дає дозвіл на встановлення рекламних носіїв, а їхній зміст регулює «Закон про рекламу». Періодично комунальники роблять «зачистку» несанкціонованих табличок з оголошеннями, які розвішують і на дорожніх знаках, і в інших місцях, де вони не просто кидаються у вічі, але й приносять відверту шкоду.

А поки комунальники займаються боротьбою з наслідками негоди, табличка біля школи продовжує спокушати обіцянкою легких грошей.

І NB навела довідки про те, чи дійсно ці гроші легкі – чи дармовий сир буває тільки в мишоловці? Наш співрозмовник – лікар кабінету планування сім’ї Анна Москаленко.

– У Новомиргороді жінки, які погодилися б на сурогатне материнство, тобто виношування дитини інших біологічних батьків, на облік за вагітністю не ставали, проте у великих містах таке явище – не дивина, – зазначає Анна Михайлівна. – Це пояснюється станом репродуктивного здоров’я нації – на сьогодні 50-60 відсотків сімей мають проблеми з заплідненням або виношуванням дітей.

Слід зазначити, що у більшості випадків проблеми можна усунути без звернень у репродуктивні центри, проте не всі знають, наприклад, що якщо жінка не вагітніє, то у 60 відсотках випадків відповідальний за це чоловік і лікувати треба саме його. А він себе хворим не визнає. Для таких районів, як наш, це звичайна ситуація.

У сільських регіонах чимало родин просто звикають до того, що вони живуть без дітей. А у мегаполісах люди мають більше можливостей – і використовують їх. Мова і про екстракорпоральне запліднення, і про сурогатне материнство, і про використання донорського генетичного матеріалу.

Власне до сурогатного виношування дітей у мене, як у лікаря, ставлення таке ж, як і до будь-якої іншої вагітності. Для жінки кожна вагітність – це тест на приховані захворювання. Та якщо жінка готова допомогти якійсь родині з появою дитини – чому б ні?

Звичайно, треба врахувати всі юридичні нюанси. Замовники зацікавлені в тому, щоб їм виносили здорову дитину, а сучасні технології дозволяють не тільки уникнути більшості генетичних хвороб, але й запрограмувати навіть стать дитини при екстракорпоральному заплідненні.

Слід пам’ятати про те, що замовники нерідко наполягають на кесаревому розтині, щоб мінімізувати ризик травм при пологах.

Якщо жінка здорова, уже має своїх дітей – і діти теж здорові, то ставати сурогатною матір’ю чи ні – це її власний вибір. Вона уже проходила цей шлях і усвідомлює ризики.

Значно гірша ситуація – з донорством яйцеклітин. Я особисто знаю не один випадок, коли воно завдавало значної шкоди, жінки потрапляли до реанімації. Навіть якщо процедура пройшла нібито успішно, це не значить, що вона пройшла безслідно.

Донорство яйцеклітин передбачає гормональну стимуляцію яєчників, завдяки чому одночасно дозрівають 10-15 яйцеклітин. І фактично чимало лікарів-шахраїв беруть 10-15 яйцеклітин, а платять за одну.

Саме вживання гормонів нерідко буває безсистемним. І якщо одноразове донорство яйцеклітин ще можна провести з мінімальною шкодою для здоров’я донора (та й то, якщо цю процедуру виконуватимуть у серйозних державних репродуктивних центрах), то чимало жінок, не знаючи, наскільки це шкідливо, погоджуються на таке донорство кілька разів – і шкодять собі непоправно, потім на лікування потрібно буде витратити значно більше грошей, ніж вони одержали. Я знаю випадки, коли після проведення такої процедури жінки потрапляли у реанімацію. Скільки коштує перебування у реанімації, гадаю, пояснювати не треба.

Кількаразова стимуляція яєчників гормонами призводить до того, що яєчники самостійно виробляти гормони перестають. А це призводить до раннього клімаксу і швидкого старіння організму.

Жінка може кілька разів здати яйцеклітини, у неї вичерпується яєчниковий фонд. І коли такий донор спробує завагітніти, щоб народити дитину для себе – у неї уже це не вийде.

Втім, наслідки віддалені в часі. Сьогодні молоді жінки бачать на табличці цифру з трьома нулями – і думають, що таку суму їм пропонують задарма.

Окремо слід зазначити, що навіть якщо ви погодилися на донорство яйцеклітини, треба розумно обирати заклад, де проведуть цю процедуру. Неймовірна кількість напівпідпільних кабінетів з’явилася останнім часом по всій Україні, і саме у таких кабінетах ризик для здоров’я дуже високий. А ви ж розумієте, що солідний державний репродуктивний центр не буде розповсюджувати рекламу про себе на табличках, пропонуючи у Новомиргороді 6 тисяч за донорство, а в Малій Висці – 8 тисяч?

Про моральний бік справи я мовчу – віддавати яйцеклітини означає, що десь будуть народжені ваші діти. Може, одне чи двоє, може, кілька десятків. І ніхто не знає, чи не зустрінуться колись рідні брат і сестра і чи не зав’яжуться між ними якісь стосунки.

Шановні мешканки Новомиргородщини! Будьте обачними. Ніхто й ніколи не намагається ощасливити незнайомих людей грошима просто так. Просто про справжню ціну такого донорства вас не попереджають.

Олена Белінська.   (NB)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019