Лихо з розуму

Коли готував цей допис, то було відчуття, що можу когось образити, але на думку прийшов крилатий вислів: «мудрий не подасть вигляду, а йолоп не зрозуміє».

Отож мова піде про теперішню акцію «декомунізації».

Увесь Кіровоград обвішаний закликами сепаратистів запитати у мешканців думку про назву міста. Питається: у кого запитати? У прибулих з Росії? Та вони в душі згідні назвати місто Путінградом, бо «Оповідання минулого часу» Нестора Літописця не читали навіть в російському перекладі та ні слухом, ні духом не знають, що насправді засалена псевдоісторична назва нашої місцевості «Дикий степ» стосується тільки дуже короткого періоду нашої історії під назвою «Руїна».

Перед Руїною на цих землях жили уличі, і навіть на віднайденій мною карті «Адміністративного поділу Республіки двох держав» від 1619 року видно, що ця обжита територія аж до Чорного моря була Київським воєводством (на цій же карті позначено всього п’ять великих з точки зору адмінстративного значення міст: Київ, Біла Церква, Чигирин, Звенигород та переназваний Потьомкіним на Златопіль – Гуляйпіль).

В часи ж Петра І власником маєтку, де тепер Кіровоград, був його поплічник та прадід власника в пізніші часи Катеринівки (Шмидового) Олександра Карловича Бошняка – Костянтин Контос-Коліді. Росіяни на території Кіровограда почали з’являтися з приходом Російських окупаційних військ у споруджену тут фортецю.

Отож, історично справедливою була би назва Улич, область була би Улицькою, земляки – уличанами. Але ж ця назва для російськомовних осіб вже дуже немилозвучна. Тут мені пригадались лекції на факультеті громадських професій в НТУУКПІ відомого диктора Українського Радіо – Петра Тодосьовича Бойка, коли він розповів свою бувальщину. Їхав він в тролейбусі по тодішньому Києву і став невільним свідком коментарів двох російськомовних жіночок щодо видимих через скло назв крамничок: «Шкарпєєєткі – фу! какоє названіє!», «Панчьоооохі – ето нє лучшє!» Він не витримав і звернувся до них: «Во-пєрвих, Ви, нє зная язика, нєправильно проізносітє, во- вторих, послушайтє как хорошо звучіт нашє названіє «Капелююх», і как то жє названіє у Вас – «Шшшляяапа!».

Нам не треба нічого вигадувати.

Нам не треба обирати між назвою красивою – і патріотичною.

Нам дійсно варто відновити історичну справедливість.

Назва Улич при громадському опитуванні посіла третє місце. Чому б не відсторонити ті пропозиції, які викликають агресію – і не взяти до уваги історично справедливу і при цьому нейтральну назву для
обласного центру?

Олекса Чорноіван.

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2017