Ільменіт – розвіюємо міфи

У селі Костянтинівці мешканці не знають, радіти їм чи плакати. І сумніваються головним чином через брак інформації, а відповідно й кидаються із крайнощів у крайнощі, навіть акцію протесту провели… Відповідно наша газета не могла не поцікавитися, а в чому ж власне справа?

Ідеї і мрії

Передісторія така: у село йде серйозний інвестор. Довгоочікуваний – безліч населених пунктів не лише району, але й області про такого можуть тільки мріяти – ТОВ ВКФ “Велта”. Щоправда, будувати комбінат на 450 робочих місць у Костянтинівці ніхто не збирається, тут є всього лиш ділянка землі, на якій хотілося б побудувати погрузочний пункт. Однак навіть цей пункт забезпечить 30 чоловік роботою. Якщо взяти до уваги, що на обліку у центрі зайнятості стоїть 50 осіб (а ще є люди, які не знайшли в селі роботи і їздять на заробітки або не стоять на обліку з інших причин), то ці 30 робочих місць могли б суттєво покращити соціальну картину в селі.

Плюс надходження до бюджету і від податків на доходи фізичних осіб, і від оренди ділянки, на якій буде зведено погрузочний пункт. І якщо ділянка землі використовується не для сільськогосподарського виробництва, а для промислового, вартість орендної плати може не коливатися у рамках трьох з лишком відсотків, а досягати й 12% від оціночної вартості земельної ділянки!

А є ж іще й можливість укладання соціальної угоди, та й загалом у Коробчині “Велта” показала себе компанією, яка просто налаштована на підтримку соціальної сфери…

Гадаю, описаного досить для того, щоб зрозуміти, чому депутати сільської ради одноголосно проголосували за те, щоб виставити на тендер ділянку, на яку накинули оком спеціалісти ТОВ ВКФ “Велта”.

– Ми не можемо гарантувати, що тут буде побудовано саме погрузочний пункт, – коментує сільський голова Володимир Сажевський. – Конкурс проводиться за умови, якщо на ділянку претендуватимуть не менше двох інвесторів. Який з інвесторів запропонує кращі умови, той і буде цю землю використовувати. Але промисловий об’єкт у будь-якому випадку буде на користь інфраструктурі села.

“У страху очі великі” чи “Сам не гам і другому не дам”?

Радість від того, що село отримало ще один шанс на відродження, тривала недовго. Злі язики кажуть, що тільки до того моменту, коли в селі почали самі між собою посади на новому підприємстві ділити. Але цілком може бути, що в селі є й інші категорії населення, для яких найважливішим є спокійне життя у тихому селі, і чим тихішим воно буде – тим краще… А вже як там буде в когось із зарплатами – неважливо.

Словом, мотиви для збурення сільської громади у когось знайшлись. І з’явилися плітки.

Плітка №1. Буде погрузочний пункт – не буде газу, бо грузовики, проїжджаючи селом, передавлять газові труби.

А якщо добре подумати? У нашому районі досвід Новомиргорода, Капітанівки, одним словом, газифікованих населених пунктів, через які постійно курсують багатотоннажні вантажівки з зерном та буряками, може показати, що взаємозв’язку між вантажівками та газопостачанням немає.

Плітка №2. Ільменіт – радіоактивний, тож його транспортування селом завдасть шкоди людському здоров’ю. До цієї плітки додається ще версія щодо кольорового пилу, який вкриє Костянтинівку.

А якщо добре подумати? Будь-яка енциклопедія містить інформацію, що ільменіт – нерадіоактивний мінерал. От нерадіоактивний – і все тут. І ще для найбільших перестраховиків повідомляємо, що у Бирзулівське родовище ільменітів – мономінеральне, там є ільменіти і порожня порода. А от з радіоактивними мінералами якось не склалось. До Смоліна нам – як до Києва рачки. Та найсмішніше, що й по селу машини розвозити цінний високотехнологічний матеріал не мають (це й першої плітки також стосується), до погрузочного пункту вантажівки будуть під’їжджати з боку Андріївки.

Коментар ми отримали також від головного технолога ТОВ ВКФ “Велта” Ігоря Дубініна:

– Бирзулівське родовище – монокомпонентне, радіоактивних елементів у ньому немає. Плітки про підвищення рівня радіації при видобуванні ільменіту фактичних підстав не мають. З приводу ільменітового пилу можемо запевнити, що ільменіт має досить значну питому вагу, щоб не перетворюватися на пил. На пил може перетворитися глина, попіл, але не ільменіт, його частки більш масивні і значно важчі. А перевозити ільменіт будемо в критих тентами грузовиках “Хюндай”, які, до речі, мають порівняно низький рівень викидів газу в атмосферу. Наша компанія закуповує обладнання та транспорт європейського рівня, а там до екології особливе ставлення – і відповідні вимоги до обладнання.

Олена БЕЛІНСЬКА, “Новомиргородщина”

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019