Голова обласного літературного об’єднання «Степ» Віктор Погрібний презентував у Новомиргороді свою нову книгу – роман «Гріх і честь». Презентація відбувалася у приміщенні міської ради, куди завітали представники творчої інтелігенції Новомиргородщини.
Чимало з них прийшли, щоб не лише привітати головного літератора області з черговим творчим успіхом, але й придбати черговий номер журналі «Степ», добра половина якого присвячена митцям Новомиргородщини – від Миколи Зерова і до наших сучасників Олександра Жовни, Олени Покладюк, Наталі Святокум, Людмили Третяк та інших. Цікаво було слухати, як оцінили прочитану книгу наші митці.
– Я б назвав цю книгу степовою симфонією, – зазначив голова літературно-мистецького об’єднання «Вись» Микола Суржок. – Книга сповнена трагізму, у ній відображені події і голоду 47-го року, і інших проблем – аж до Майдану. Твір присвячений непростій долі жінки ХХ-ХХІ століття. Вражає мова книги – чиста, степова, притаманна нашому регіону. Роман бере за живе – особисто я прочитав цю книгу за два дні.
– Я замислив інший роман – «Білий мамонт», – розповідає про створення книги Віктор Погрібний. – Це мала бути книга про долю чоловіка, сутність якого не відповідає вимогам суспільства та доби. Та одного дня увімкнув телевізор – і побачив передачу про секс-туризм. У ній розповідали, як дівчат підпоюють, потім приходять іноземні туристи й розважаються з ними. Туристи були в захваті – наскільки красиві й податливі у нас жінки. У мене тоді наче граната у грудях розірвалася – РГД5. Хто служив в армії, зрозуміє. Я ж знаю, що справжні українки не такі. І я тоді змінив свій творчий задум, щоб розказати, якими бувають справжні українки.
Головна героїня роману – Ганя Кравець. Жінка козачого роду – довговія та чорноброва, шалена, вперта, цілісна натура, яка зуміла зберегти свою гідність, не зректися свого роду і свого народу попри всі труднощі (навіть постійно нагадувала всім, що вона не Ганна, і не Анна, бо її Ганьою назвали), і залишитися людиною у найскладніших обставинах. Гадаю, що цей твір тільки починає свій шлях до читача і його очікує велике майбутнє.
Після презентації всі члени літературного об’єднання відвідали історичний музей при міській раді та поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку.
… Хто зна, може, цей день і враження, які подарував Новомиргород Віктору Олексійовичу, ляжуть в основу якогось з наступних творів? А поки що рекомендуємо запам’ятати цю назву – «Гріх і честь». І прочитати при нагоді, щоб знати про непрості шляхи, якими йшли наші предки до сьогодення.
Олена Белінська. (NB)