«Гріх і честь» у Новомиргороді: Віктор Погрібний презентував новий роман

Голова обласного літературного об’єднання «Степ» Віктор Погрібний презентував у Новомиргороді свою нову книгу – роман «Гріх і честь». Презентація відбувалася у приміщенні міської ради, куди завітали представники творчої інтелігенції Новомиргородщини.

Чимало з них прийшли, щоб не лише привітати головного літератора області з черговим творчим успіхом, але й придбати черговий номер журналі «Степ», добра половина якого присвячена митцям Новомиргородщини – від Миколи Зерова і до наших сучасників Олександра Жовни, Олени Покладюк, Наталі Святокум, Людмили Третяк та інших. Цікаво було слухати, як оцінили прочитану книгу наші митці.

– Я б назвав цю книгу степовою симфонією, – зазначив голова літературно-мистецького об’єднання «Вись» Микола Суржок. – Книга сповнена трагізму, у ній відображені події і голоду 47-го року, і інших проблем – аж до Майдану. Твір присвячений непростій долі жінки ХХ-ХХІ століття. Вражає мова книги – чиста, степова, притаманна нашому регіону. Роман бере за живе – особисто я прочитав цю книгу за два дні.

– Я замислив інший роман – «Білий мамонт», – розповідає про створення книги Віктор Погрібний. – Це мала бути книга про долю чоловіка, сутність якого не відповідає вимогам суспільства та доби. Та одного дня увімкнув телевізор – і побачив передачу про секс-туризм. У ній розповідали, як дівчат підпоюють, потім приходять іноземні туристи й розважаються з ними. Туристи були в захваті – наскільки красиві й податливі у нас жінки. У мене тоді наче граната у грудях розірвалася – РГД5. Хто служив в армії, зрозуміє. Я ж знаю, що справжні українки не такі. І я тоді змінив свій творчий задум, щоб розказати, якими бувають справжні українки.

Головна героїня роману – Ганя Кравець. Жінка козачого роду – довговія та чорноброва, шалена, вперта, цілісна натура, яка зуміла зберегти свою гідність, не зректися свого роду і свого народу попри всі труднощі (навіть постійно нагадувала всім, що вона не Ганна, і не Анна, бо її Ганьою назвали), і залишитися людиною у найскладніших обставинах. Гадаю, що цей твір тільки починає свій шлях до читача і його очікує велике майбутнє.

Після презентації всі члени літературного об’єднання відвідали історичний музей при міській раді та поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку.

… Хто зна, може, цей день і враження, які подарував Новомиргород Віктору Олексійовичу, ляжуть в основу якогось з наступних творів? А поки що рекомендуємо запам’ятати цю назву – «Гріх і честь». І прочитати при нагоді, щоб знати про непрості шляхи, якими йшли наші предки до сьогодення.

Олена Белінська.   (NB)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2019