Думки вголос (продовження)

Для початку зафіксуємо: міська рада – не “Велта”, існує на гроші платників податків.

Її очільник, який до свого головування трудився на керівних посадах в райдержадміністрації, частенько в Фейсбуці жаліється на тяжкий спадок від “паперєдніків” та дорікає своїм критикам, мовляв, критикувати найпростіше, ви хоч щось зробіть…

Так то воно так, але й “паперєднікі” були різні, й часи також. Звичайно, багато в чому можна дорікати тим, хто був до І.В.Забажана, але факт:

3 1967 по 1987 рік у місті було збудовано: шахту: п’ять шкіл (три загапьноосвітні та 2 спеціалізовані школи), районну лікарню, чотири дитячі дошкільні заклади, поліклініку, бібліотеку, два гуртожитки (шахтарський та ПМК-138), елеватор, комбікормовий завод, увесь багатоповерховий житловий фонд – дванадцять п’ятиповерхових житлових будинків, два чотириповерхові та 11 двоповерхових, центральну котельну та централізоване теплопостачання, водопостачання та водовідведення, асфальтовано значну частину вулично-шляхової мережі.

В той час в місті проживало близько 20 тисяч люду та працювало 9 промислових, чотири будівельні, три дорожні, чотири транспортні підприємства, один середній навчальний заклад (зоотехнікум), проведено часткову газифікацію, чітко працювало автобусне сполучення, а містом, давайте пригадаємо – керував міський голова Кучеренко Лука Тимофійович із зарплатою 100-110 карбованців зі штатною чисельністю 5 працівників у трьох кабінетах, і розміщувався у невеличкій одноповерховій хатинці на розі вулиць колишніх Кірова та Карла Маркса. На роботу, між іншим, ходив пішки.

Що ж маємо станом на сьогодні?

Із вищезгаданого залишилися: житловий фонд, поліклініка, районна лікарня, школи з дошкільними навчальними закладами та ледве жевріюча центральна котельня з аварійною тепломережею, аварійні водопровідні та каналізаційні мережі та вщент розбиті дороги.

Особливо за останні роки почали зникати або працюють як представництва: статистика, податкова, санстанція, пенсійний, прокуратура…

У місті проживає всього близько 10 тисяч населення, значна частина з яких фактично працює і проживає не тільки за межами міста, а навіть за межами держави – в Польщі, Італії, Німеччині…

І увесь цей час містом керували уже послідовники Л.Т.Кучеренка зі штатною чисельністю близько двадцяти чоловік, а зараз ше й з президентською зарплатнею (чи не забагато, як для депресивного міста воюючої країни? – авт.).

Давайте, це я звертаюся в першу чергу до депутатів міської ради, порівняємо з 1967-1987 роками: міська рада перебралася спочатку на другИй поверх бібліотеки, а потім у двоповерхову будівлю колишнього райкому партії, при цьому збільшивши штат і зарплату майже у пять разів, при тому, що населення зменшилося вдвічі, а промисловість…

ЇЇ в місті практично немає, одні бюджетники…

Нещодавно ми зібралися з товаришами, згадували студентські роки роботу в студентських будівельних загонах, і коли, як завжди розмова дійшла до доріг, один товариш, керівник будівельної компанії з Чернівців сказав:

– Я у Новомиргороді за останні п’ятнадцять років побував близько десяти разів, і дивлячись на те, як вони ремонтуються, в мене складається таке враження, що у деяких ваших керівників «голова – это декоративное приложение к ж…е», бо якшо за два роки на ремонт доріг у вас витрачено близько п’яти мільйонів гривень, то покажи мені в місті п’ять кілометрів вулиць з нормальним асфальтобетонним покриттям.

Я, правда, не знаю, де вони, а, може, не знаю яке воно, оте «нормальне асфальтобетонне покриття», а тому прошу нашого мера (можна з попередниками і районними керманичами – авт.) показати не мені особисто, а жителям міста де ті аж п’ять кілометрів? І, просто цікаво: чи входять у них вулиці Котовського та Половкіна? 40-річчя Перемоги чи Залізнична? (вибачайте, що користуюся старими назвами, бо й ями ж старі! – авт.). Тільки, будьте ласкаві, дорогі наші (в прямому смислі слова – авт.) керівники, без лірики, а конкретно, наприклад: вулиця Соборності – 777 метрів від буд № 412 до будинку № 512; від будинку № 612 до будинку № 614 – 25 метрів з кошторисною вартістю такою, і, як в проектній документації, з інформацією: хто її розробляв, хто будував, хто здійснював технічний нагляд, яка лабораторія проводила перевірку якості. І головне: хто форми виконання робіт підписував? Ну щоб послідовників всі знали і розуміли, що в нас є шанси стати в майбутньому зовсім іншими аніж ми є сьогодні, хай й не зовсім європейцями, але бодай на четвертинку, щоб опоненти нинішніх керівників разом із виборцями не сумнівалися, що міський голова і його команда не тільки говорять, а й дещо роблять за своє “скромное жалование”, як в законі прописано…

Д. Мостовий. ( Новомиргородщина з Пісковим та Вороніною)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2018