Буде ОТГ – з᾿являться нові перспективи для інвестицій!

У Києві відбувся перший хаб інвесторів та громад. Організаторами виступили Програма DOBRE-USAID, Ukrainian crisis media center, Global communities.

Відкрив хаб Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко. Про те, чому й яким саме способом США буде підтримувати децентралізацію в Україні, розповіла у своєму виступі директор регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні Сюзан Фріц.

Участь у заході взяли представники 50 громад, які співпрацюють з проектом DOBRE, експерти різних галузей, інвестори. Обмін досвідом, вивчення унікальних проектів, інформація про законодавчі тенденції та тренди, яким віддають перевагу інвестори – другий день інвестиційного хабу був надзвичайно насиченим. І та інформація, яку активно обговорювали активісти, бізнесмени, посадовці може бути корисна всім, адже нам жити в цій державі й нам її будувати.

Форма хабу була специфічною – на різних майданчиках піднімали різні проблеми, деякі з них абсолютно не пов᾿язані між собою. Тому не дивуйтеся різноплановості матеріалів.

Хочеш нагодувати людину – дай їй рибу. Хочеш реально допомогти – да їй вудку!

Україна має чималий досвід співпраці з донорськими організаціями. Та програма DOBRE має певні відмінності від тих структур, які надавали підтримку, наприклад, у Новомиргороді чи на Кіровоградщині, раніше. Якщо досі можна було за умови співфінансування привести до ладу ті чи інші соціальні об᾿єкти, то зараз американська донорська організація прагне створювати виробництво, робочі місця, готова до співфінансування таких проектів, які будуть працювати на нашу економіку. З проектом DOBRE співпрацюють 50 громад – тобто приблизно кожна п᾿ята ОТГ, що існує в нашій країні, одержує підтримку від американських партнерів. Активісти з цих громад зазначають, що це не значить, що громаді просто дають гроші – їх ще й навчають тим елементарним речам, про які в капіталістичних суспільствах знають успішні бізнесмени.

Один нюанс – DOBRE співпрацює лише з ОТГ і шукає ті з них, в яких є сильний актив. Це й зрозуміло – об᾿єднана територіальна громада має більше повноважень і це дає більше шансів на швидке втілення в життя інвестиційного проекту. Можна було зробити такий висновок: реорганізуйтеся, проявляйте активність та креативність – і буде вам щастя!

Возлюби інвестора свого!

Цікавим, але коротким був виступ бізнес-омбудсмена Альгідраса Шемети, який розповідав про головні правила залучення інвесторів:

1. Полювати.
2. Не заважати.
3. Гарно ставитися й підтримувати.

– Покажіть інвестору, що цінуєте його! – підкреслив Альгіррас Шемета. – Спілкуючись з інвестором, розкажіть, куди збираєтеся витратити і куди вже витратили одержані від його бізнесу податки. Тільки конкретика. Оприлюднюйте ці дані, щоб всі розуміли роль інвестора в житті громади. Підтримуйте інвесторів. Пам᾿ятайте, що потужні бізнесмени, які готові вкладати гроші в певні проекти, спілкуються між собою і в результаті гроші йдуть туди, де їх приймають з гостинністю.

За останній рік кількість звернень до бізнес-омбудсмена зросла на 40%. І виконуються далеко не всі приписи бізнес-омбудсмена. Прекрасне майбутнє буде в тих громадах, які зараз створять собі гарну базу для розвитку, залучивши потужних інвесторів.

Сміття – проблема чи ресурс?

На хабі були представлені інвестиційні проекти 50 громад – і чотири проекти були присвячені переробці сміття. Саме тому на заході виступив Ярослав Здерка – очільник Старобогородичанської об᾿єднаної громади, де комунальні служби вже розпочали роботу з сортування сміття й його реалізації.

Він розповів про успіхи й невдачі в процесі сортування сміття.

– Спочатку людям запропонували збирати сміття в два баки – один для вторинної сировини, другий – для того, що не підлягає переробці, – розповідає Ярослав Здерка. – Вулицями їздив трактор з двома причепами, щоб сміття з двох різних баків не змішувалося. А потім ми почали сортувати вторинну сировину. Одна людина розбирала це сміття шість днів – і подужала пересортувати половину причіпа! Ми зрозуміли, що треба діяти інакше. Зараз навчаємо людей сортувати сміття так, як це роблять у Європі. Дітям розказують про те, як важливо правильно сортувати сміття в школі, дорослим – у церкві.

Вивезення сміття зараз у нас проводиться за доступним тарифом – 10 гривень на місяць. Проте попри всю проведену роботу не всі здають сміття на вивезення. Найкращий показник в одному з сіл – 65% громадян сплачують за вивезення сміття. Але зміна свідомості людей призвела до того, що якщо раніше по дорозі від села до села на обочинах було одне сміття, зараз скрізь прибрано й проблеми такої не існує. Та працювати ще є над чим.

Своє бачення проблеми переробки сміття презентувала й керівник виробничого напрямку корпорації «Біосфера» Любов Григорян:

7% території України – сміттєзвалища. Ми маємо 6,5 тисяч звалищ санкціонованих і 35 тисяч – несанкціонованих при нормі ЄС 500 полігонів для твердих побутових відходів на країну. Україна втрачає завдяки відсутності системи переробки макулатури 2,4 мільярда гривень, полімерів – 4,8 мільярдів, скла – 2 трильйони гривень.

У розвинених країнах стимулюють переробку сміття різними способами – надають податкові пільги тим підприємствам, які використовують вторинну сировину, зобов᾿язують використовувати у продукції продукти переробки сміття. Хто використовує не вторинну сировину, а продукти прямої переробки нафти, сплачує акциз. І споживач бачить різницю в ціні.

У Швеції діє сміттєва поліція – і якщо виявляють неправильне сортування, люди сплачують високі штрафи. Переробні підприємства працюють на повну потужність, бо їхня продукція затребувана!

В Україні такої підтримки немає. (голос з зали: «У нас фінансують захоронення відходів, можна одну машину захоронити, а одержати фінансування за 10 машин!»). Ми – корпорація «Біосфера» – переробляємо пластикові відходи на гранули й виготовляємо товари домашнього вжитку під торговими марками «Фрекен Бок», «Смайл», «Бонус». Завдяки нам з᾿являються целофанові пакети в супермаркетах, губки для миття посуду, пластикові бокси для харчових продуктів. І ми не маємо ніякої стабільності – ми не знаємо, коли і яку сировину нам привезуть на переробку, не можемо прогнозувати свою діяльність. Від представників торговельних мереж приходять побажання, наприклад, щодо якості пакетів для сміття, які повинні мати таку поверхню, яку з перероблених пакетів не отримати. Для європейців прекрасні глянцеві пакети для сміття – це марнотратство. Але не для українців.

Зараз підготований пакет законопроектів щодо поводження зі сміттям, який буде розглянутий у 2018 році. І тоді ситуація може змінитися.

Цікаво, що у Новомиргороді громада вже має досвід перетворення сміття з проблеми на ресурс! І мова не лише про підприємців, які скуповують вторинну сировину. Наприклад, гімназисти зібрали макулатуру, щоб забезпечити свій навчальний заклад вільним доступом до інтернету за допомогою «вай-фаю» у тих приміщеннях, де покриття було відсутнє. Волонтери збирали твердий харчовий пластик – кришечки від пластикових пляшок. І одержані кошти від здачі цієї вторинної сировини були спрямовані на придбання протезів для учасників АТО.

У студії Андрія Поліщука «Фотозебра» встановлені контейнери для здачі використаних батарейок. Просто для того, щоб не забруднювати навколишнє середовище. І громада з готовністю відгукнулася на всі ці ініціативи! Може, варто знайти гідну мету, на яку ми зможемо зібрати кошти за допомогою сміття, і повторити досвід?

Життя неможливе без… бізнесу!

Близько години часу було відведено для виступу експерта Матвія Нікітіна, який розповів про демографічну ситуацію у нашій країні. Зокрема, за його даними, в Україні через шалену міграцію залишилося близько 27 мільйонів людей:

Я знаю одну компанію, яка минулого року виконала замовлення – 800 тисяч українців для роботи в Польщу. За кожного завербованого робітника компанія одержала 60 доларів. Цього року – наступне замовлення – півтора мільйони українців. І таких компаній діє чимало! …У місті Берегове за три роки населення зменшилося з 26 тисяч до 12 тисяч людей. Я бачив села, де живуть тільки пенсіонери, де ніхто не замикає будинків, бо красти нікому, де у дворах залишені покинуті автомобілі… Правда, я бачив це не у нас, а в Прибалтиці, звідки молодь у пошуках кращої долі поїхала у Європу. Я не хочу такого майбутнього Україні.

…І для того, щоб Україну чекала краща доля, представників ОТГ вчили, як працювати з інвесторами, аналізували бізнес-плани, знайомили ініціаторів створення проектів з людьми, готовими вкласти в ці проекти гроші.

А ідеї показували, що в України майбутнє Є! На Миколаївщині Галицинівська громада розпочала вирощування лаванди і зі своєю продукцією вже вийшла на ринок ЄС. Херсонщина прибула з презентацією нового продукту – солодощів з перероблених кавунів. Проекти були спрямовані на вирішення транспортних проблем, на створення вітчизняного якісного посівмату. Дуже багато громад почали зводити сонячні електростанції чи мають намір зробити це найближчим часом – і так само багато проектів стосувалися створення підприємств, що продукували б тверде паливо з відходів.

І найголовніше – люди дізналися про ті сільські (!) громади, які вже не очікують коштів від когось і стали донорами для держави!

Інвестори активно спілкувалися з представниками громад – збільшення повноважень дозволяє створювати документальну базу для залучення інвестицій значно швидше і бізнесмени це відчувають.

Поки що ми могли тільки спостерігати за тим, як налагоджували співпрацю представники Маловисківської, Новоукраїнської та Бобринецької громад, адже у нашому районні жодної ОТГ немає. Та сподіваюся, у наступному інвестиційному хабі будуть представлені і громади Новомиргородщини, адже ми теж хочемо бути господарями у своєму домі, а не обслугою в чужому.

Олена Белінська. (NB)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2017