Барбара в Капітанівці

Барбара Міллісент Робертс – повне ім’я ляльки Барбі. Її вперше випустили в 1959 році, в США, штат Вісконсін. Спочатку вона сприймалася однозначно – дитяча іграшка, переважно для дівчат і хлопчиків (не забуваймо про Кена). Нині Барбі ще й об’єкт, який часто колекціонується дорослими людьми. Це своєрідний спосіб дорослих зануритися в дитинство.

Серед капітанівців є чоловік, що протягом багатьох років допомагає дітям разом з лялькою навчатися. Адже шиття для улюбленої Барбі – це набуття таких якостей, як самовладання, спостережливість, креативність, що в майбутньому не раз знадобляться маленьким швачкам. Для Олександра Вікторовича Бражника виготовлення лялькового одягу було давнім захопленням. Коли ж підростала донька, то займалися шиттям вже разом, проте кроком вперед стало створення гуртка:

– Був час, коли кожен вчитель мав декілька годин для гурткової роботи, – пригадує шкільний викладач російської мови та літератури. – Спочатку я організував читацький гурток зарубіжної літератури. Коли ж зарубіжна стала окремим шкільним предметом, потреба в такому гуртку зникла, треба було переорієнтовуватися. Тоді я і вирішив взяти своє хобі за основу для нового гуртка. Так «Салон Барбі» почав збирати дітей молодшого шкільного віку. Потім на гурток, завдяки постійній участі у виставках, звернули увагу в Новомиргородському ЦДЮТ – він став частиною всерайонної структури. Тепер вже за «Лялькою моєї мрії» капітанівські дівчатка на перші свої заняття приносили синтетичні клаптики, з яких шили плаття-трубочки:

– Я працюю для дітей, до їх потреб прислухаюся. Дитині, не зважаючи ні на що, хочеться відразу одягти свою ляльку, тому на першому ж уроці Барбі у нас в обновці. Плаття-трубочка просте у виконанні, еластичне, воно гарно сидить на ляльчиній фігурі, а дитина задоволена і має мотивацію шити надалі.

Олександр Бражник працює з гуртківцями за авторською програмою, яку написав у 2004 році. Завдання програми полягає і в тому, щоб через гру з лялькою змоделювати поведінку, яка сформує ставлення до навколишнього світу. Лялька – це і сама дівчинка, і її майбутній малюк, за котрим вона доглядає, і стосунки між жінкою і суспільством. З роботами гуртківців можна познайомитися як відвідавши кабінет Капітанівської школи, де збирається гурток, так і в інтернетмережі:

– В нашому кабінеті знаходиться ціла виставка, – розповідає Олександр Вікторович. – Тут Барбі в бальних сукнях, оригінальних нарядах, в українському національному вбрані теж є. Складності у виготовленні національного костюму ніякої, якщо дитина принесла тканину з українським орнаментом, її слід використати. Наша україночка у вишиванці, плахті. Приходьте, подивіться. В інтернеті можна знайти мої розробки лижного костюма і махрового халату для Барбі.

І це речі, котрі необхідні цій ляльковій модниці! В світовій павутині розміщені навіть оголошення про пошив шуб з натурального хутра для ляльок. Коштують вони недешево, але попит породжує пропозицію! Олександр Вікторович прокоментував таку інформацію, додавши, що й золоті прикраси інтернетмайстри спеціально для ляльки виготовляють!

Коли тато разом з донькою шив одяг для домашніх ляльок, у Барбі в нашій країні все тільки починалось. Вона щойно з’явилася в продажі, була дуже популярною, такою як зараз ляльки-монстри:

– О, ляльки-монстри тепер скрізь. Звичайно, що діти їх теж приносять. Колись і Барбі була революційною. Підіймаються питання про негативний вплив Барбі на самосвідомість маленьких дівчат, але для того й потрібен вчитель. Треба згладжувати всі гострі кути, окультурювати сучасну ляльку. Сині монстри дивно виглядають, але дітям вони подобаються, тож працюємо і з ними.

Прощаються з ляльковим дитинством, як правило, дівчатка приблизно в класі п’ятому:

– Гурток «Лялька моєї мрії» розрахований на дітей молодшого шкільного віку, але ті, хто любить шити, приходять і в одинадцятому класі. Я їх сприймаю більше як друзів, ніж як учнів, бо нас вже пов’язують роки товариських стосунків, – завершує вчитель.

Цілий світ створюють діти, граючись з Барбі. Так відбувається по всій Землі протягом десятиліть відтоді, коли перша дівчинка мініатюрну блондинку назвала своєю кращою подругою. Капітанівка не виняток.

Ірина Правиленко.  (NB)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2018