“Бах-бах… Ляп-ляп… Бр-р-р”, чи маячня сивої кобили

Нарешті, через два місяці, дочекалися жителі району закінчення друкування у газеті “Новомиргородщина”, де редоктором Ю.Стоянов, епопеї Д. Мостового “На городі бузина… або“.

Я з багатьма читачами вже й втратив нитку самої ідеї цього твору, якщо вона взагалі була, та й специфічний стиль автора, в поєднанні з невідомо яким жанром взагалі не давали можливості зрозуміти: пан Мостовий лише про реальні події, чи просто, як каже молодь, “прикалується”

Словом, розпочинав за «здравие», а закінчив за «упокой», стільки намолотив, що виникає справедливе питання: сам додумався, чи хто надоумив? І головне – навіщо один пише, а другий друкує? Кінець-кінців, газета ж не місце для графоманства? Хоч би такого з багатьох подібних: «бах-бах… ляп-ляп… і готове… стриб… стриб… і камінці по склу та кузовах… бах-бах…». А не менш знамените: «Бр-р-р». Ну, прямо тобі, як у пісні колишнього кумира Валерія Ободзинського: «В кожной строчке только точки после букви л…». У пана Дмитра крапок набагато бильше, бо розтавляє їх він після будь-якої літери, де йому заманеться.

Читаючи написане, розумієш бурхливу фантазію автора. Йому б, як казав один із кіногероїв Говорухіна “романи писати”, та для початку не зайве засвоїти: словам має бути тісно, а думкам – просторо. Поки що з точністю до навпаки, а тому не талановито.

Це ж треба, у цілих п’яти номерах друкованого видання товкти воду в ступі і все заради однієї примітивної мети: побільше очорнити міського голову і працівників міськради лише для того, щоб виставити лише дві претензії: перша – про дороги, друга – про штат і зарплати працівників міськради. І що цікаво, у цьому з автором солідаризується й редактор «Новомиргородщини» пан Стоянов, який не пожалів місця в газеті. Чи то через відсутність фахової освіти, чи то через те, що більше друкувати нічого?

До речі, тут ось що цікаво: друкуватись матерал Д.Мостового починався а зеленій “Новомиргородщині”, але після публікації двох частин друкування було припинено. Мені важко судити про причини, але, здається мені, що редактор просто пожалів читачів і свою та газети репутацію. Пан же Стоянов розпочав друкувати «на городі бузину» без купюр, ну, щоб побільше на мера випити грязюки, адже не за горами вибори…

Автор публікації в рожевій “Новомиргородщині” неодноразово наголошував, що відповідь можна не надавати, мовляв, у дискусію вступати не буду. Щось мало віриться.

Розмірковуючи про надруковане, виникає питання: чи автор розуміє, що ТОВ ВКФ «Велта» та її діяльність у районі це справжня знахідка?

Після здобуття Україною незалежності економіка країни здійснила стрімке піке. Закриття шахти та припинення роботи інших промислових підприємств нашого міста та району негативно позначилась на дохідній частині бюджетів. Не вистачало коштів на першочергові виплати, так звані захищені статті бюджетів. Ось тоді і почалась стагнація. Про розвиток довелося забути надовго.

У країні в цілому та на місцях почався справжній розвал, який не вдалось побороти і до сьогодні. Ось тоді місто, як і багато інших міст, до речі, стало депресивним.

Про це не потрібно забувати. Руйнувати завжди легше і швидше, а будувати завжди важче. Та і критиків під час процесу творення вистачає. Одні за власним бажанням критикують, інші – виконуючи доручення інших.

Дописувач критикує, що дорожні роботи виконують чужі, а не свої. Дивно, у іншій статті Д. Мостовий критикує міськраду за та, що беремо продукти у місцевих товаровиробників. Як би не робили – критика за принципом “А баба Яга проти”.

Автор матеріалу заявляє про невиконання моєї передвиборчої програми.

Коротко скажу так: багато вже зроблено, інше на черзі до виконання. Для всього потрібен час. Попереду ще багато задумів. Всі вони обговорюються на засіданнях виконавчого комітету та виносяться на сесійні засідання. Все відбувається із залученням думок громади міста. Плани в процесі роботи осучаснюються, з’являються нові думки, які виносяться на обговорення. Із надрукованого теж взято раціональне зерно, його небагато, але будемо думати. Як говорить українське прислів’я. тільки дурень не змінює своїх планів.

І критики ми не цураємося. Але цивілізованої, конструктивної…

Натомість маємо протилежне.Таке лінчування дописувачем діяльності міської ради турбує як депутатський корпус, так і виконавчий комітет. Невже всі дурні, лише один п.Мостовий «Розум, честь і совість нашої епохи»?

Невже за всі описані гріхи відповідає тільки міськрада? А де ж зона відповідальності районного керівництва. Хіба закриття та скорочення районних служб не повинно іх турбувати. Не лише ж встановленням вікон та дверей мають опікуватися в будинку по вул. Соборності, 112. Приміром, закривається у місті будинок для пристарілих, скорочуються медичні працівники, реорганізуються сільські школи, в результаті чого діти змушені будуть кожний день долати десятки кілометрів ло бездоріжжю, щоб отримати освіту.

А невже автомобільні дороги за межами міста кращі, ніж в місті?

Щось не бачу, пане Стоянов і пане Мостовий ваших критичних заміток, не бачу обговорення у рожевій газеті.

Футбольний майданчик при школі збудували за цілих півтора мільйона, а статті будівельних спеціалістів панів Мостового і Стоянова не бачу? Якась вибіркова критичність виходить. Мимоволі

створюється враження, що діють за принципом: у чужому оці бачимо пилинку, а у своєму колоди не помічаємо. Відразу видно звідки ноги ростуть.

І ще одна думка не полишає при читанні “твору на вільну тему” пана Мостового. Що саме спонукало добродія збирати фото доріг довгі роки, невже задум виник давно, і тільки зараз настав час “Х” щоб видати все на гора?

Хіба попередні мери всі були білі та пухнасті?

Загальновідомо, що пан Мостовий кілька разів виставляв свою кандидатуру на виборах голови міста. Не відбулось, люди не обрали.

Чому так? Людина протягом свого життя заробляє авторитет, який потім працює на неї. Напевно, вашого, Дмитре Володимировичу, авторитету виявилося замало, виборці весь час обирали іншого. Напевно, діяльність була не яскравою і не зрозумілою громаді. А чого варте ваше звільнення з посади архітектора району, суди та пересуди, які закінчились не на вашу користь, про що свідчить Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області, якою вирок Новомиргородського районного суду від 25 лютого 2010 року залишено без змін (http//reyestr.court.gov.ua/Review/11901445): визнано винним в одержанні службовою особою, яка займає Відповідне становище, в будь-якому вигляді хабара та засуджено за ч.2 ст.368 КК України до покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць строком на 2 (два) роки. На підставі ст.ст. 75.70 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов’язано не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання або роботи. Тому причину слід шукати у своїх справах, а не ганьбити інших.

Тож, шановний Дмитро Володимировичу, піспя цього, яке взагалі ви маєте моральне право на критику?

І останнє. Зарплату міського голови визначають своїм рішенням депутати міської ради. До даного питання повертались не раз. Я сам ці обговорення ініціював. Буде потреба – повернемось іще.

І останнє. Насамкінець трохи історії. Колись пани Лопухіни жили і працювали у Златополі. їх ніхто не спонукав до дОбродійництва. Але вони залишили про себе пам’ять, побудувавши Златопільську гімназію, гордість і красу міста, щорічно виділяли кошти на утримання закладу.

Пройшли роки, а вдячні нащадки пам’ятають. Я хочу, щоб залишилась добра згадка і про нас – депутатський корпус, виконавчий комітет. Ми працюємо над цим.

Ніхто не говорить, що все відбувається без помилок. Але, як би там не було, місто набирає свого нового обличчя, стає кращим, набирає європейських рис.

А що залишите по собі ви, пане Дмитре?

Оту жовч насторінках рожевої газети чи щось вагоміше?

Подумайте.

І.Забажан, міський голова Новомиргорода (Новомиргородщина з Пісковим і Вороніною)

Поки що немає коментарів.

Відповісти

Ви повинні зайти під своїм логіном щоб прокоментувати.

Новомиргород © 2008-2018